Лепкий Богдан - Субота. Вечір
Українська література / Лепкий Богдан / Вірші / Субота. Вечір
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Субота. Вечір

PDFДрукe-mail

Субота. Вечір. Череда остання
Скотилася з зеленого узгір’я,
Мов з виднокруга сива хмарка рання.
Останній віз доїхав до подвір’я —
Роботі край. Ще тільки дим снується.
Мов жертва Авля, просто аж до неба,
Ще тільки мати в хаті суєтиться,
Бо діти й челядь накормити треба.
Ударив дзвін. Поважні, повні звуки
Пливуть і за селом поміж лісами гинуть,
Немов голосять: «Най спочинуть руки,
І душі людські теж най відпочинуть!»
Палахкотять останні блиски сонця,
Немов грізни́й пожар, далекий дуже,
Горить на церкві хрест, палають скрізь віконця,
І тільки соловей в гаю щось тужить.
Вже й він замовк.
Казав би ти: природа.
Знесилена роботою важкою,
Зложила руки. На чолі — погода,
Лице утіхи повне і спокою.


Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Із записної книжки»

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.