«Забудь! Покинь! Іди і не вертайся…»

* * *

Забудь! Покинь! Іди і не вертайся,
Хоч серце рветься і бунтуєсь грізно.
Спішись, тікай, рятуйся і спасайся!
Скоріш! Бо хвиля — і буде запізно!

Забудь! Покинь!.. Які чудесні ліки!
Подібний лік я знаю проти смерті:
Як хочеш бути від неї навіки
Безпечний — мусиш, братчику, умерти.

«Забудь! Покинь! Іди і не вертайся&hellip;»