* * *
Паде зів’яле листячко,
Немов тоті слова,
Що шепчуть їх на прощання
Знеможені уста.
Паде зів’яле листячко,
Немов надії цвіт,
Що з серця обтрясає нам
Недобрий зимний світ.
Паде зів’яле листячко,
Паде, паде, паде,
А з півночі далекої
Зима з морозом йде.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Стара пісня»