«Я виджу ї. Весела, говірлива…»

* * *

Я виджу ї. Весела, говірлива,
З піднятою високо головою,
Іде помежи людською юрбою,
Немов говорить: «Гляньте, я щаслива!»

Щаслива. Має дім свій і родину,
Муж має рангу високу і плату,
Тримає коні і будує хату,
А любить, кажуть, жінку до загину.

Щастя — та й годі! А я вам говорю:
Облудний підступ і хитра ошука.
Жінкам властива висока наука
Вдавати щастя в нещастю і в горю.

Гляньте незримо в її тайні мисли,
В її бажання сердечні і мрії.
Де ж теє щастя?.. Кругом вітер віє,
Погасло сонце, і хмари нависли.

«Я виджу ї. Весела, говірлива&hellip;»