Лодко на голубих хвилях,
Що колишешся так легко,
Як же ти подібна, лодко,
До хлоп’ячого віку!
Човне на валах бурхливих,
Що так борешся з вітрами,
Ти є образом правдивим
Теперішнього життя.
Лодка верне в тихий залив,
Човен розіб’єсь об скелі,
І останеться одно лиш —
Безконечний океан.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «З-над моря»