Ой посіяв (З Конопницької)

З Конопницької

Ой посіяв я весною
На полі
Дві головки хлопців моїх,
Недоле!
Що даремно оченьками
Водили
І голодні куска хліба
Просили.

Гіркий засів! От і жниво
Гіреньке.
Лиш цей хрестик на могилі
Маленький,
Лиш недобре полин-зілля
На гробі
І терновий корчик чорний
В жалобі.

Ой ти земле старенькая,
Ти мати!
Нащо тобі наші кості
З’їдати,
Нащо тобі нашу кровцю
Спивати,
Як не хочеш ти нам хліба
Давати?