Сонет («Ліси дрімучі, тихі, сумовиті…»)
Ліси дрімучі, тихі, сумовиті,
Ставок з водою, ясною як шкло,
Хати курні, соломою покриті, —
То рідний край і ріднеє село.
Збіжжя кругом; блават синіє в житі,
А панський лан — як море те одно;
Голодний хлоп в старій подертій свиті
То рідний край і ріднеє село.
А там і церква. Хрест на ній підтятий
До неба зняв блискучі рамена.
Довкола церкви в неділю і в свято
Гурток людей, немов сім’я одна,
Сердечно богу дякує за всьо —
То рідний край і ріднеє село.
Відень, 1891
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Село»