Гаркнули бубни

Гаркнули бубни, сурми заграли,
Хоруговки злопотіли,
Полки, як стада птиць, як громада
Львів, як лавина летіли.

«Де ж ви ідете, де ж ви спічнете? —
(Рота проходить по роті) —
Чи на Дунаю, в теплому краю,
Чи у снігах, на болоті?

Вам по дорозі, та на морозі
Смерть білу постіль готує…»
Мати заводить, з розуму сходить,
Батько стоїть і сумує.

«Ой не плач, батьку, та не плач, рідний,
Ні ти, жінко, ні мати,
Бо не на те ми при боці шаблю
Носим, щоб в ліжку вмирати.

Ваша річ жити, жати, косити,
Розуму внуків навчити,
А наша справа — кервава слава,
Вмерти або побідити!»

Гаркнули бубни, сурми заграли,
Хоруговки злопотіли,
Полки, як стада птиць, як громада
Львів, як лавина, летіли.