Де ж ви?
Де ж ви, мої рідні ниви,
Що не годен вас пізнати?
«Чи не бачиш? Порівняли
Нас шрапнелі і фанати».
Де ж ти, гаю мій, розмаю,
Граби, берести, дубина?
«Розметала нас зимою
Небувала хуртовина».
Де ж поділась стріха тая,
Що до неї я без стриму
Все спішився, мов до мами?
«Де? Питайсь огню і диму».
Де ж батьків моїх могили
Ген за церквою у гаю?
Цитьте! Цитьте! Бракло сили,
Щоб дослухати до краю.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Поезії 1914—1920 років».