«Чого ти, чого, до біса…»
Чого ти, чого, до біса,
Торчиш кілком посеред ліса?
Глядиш на небо, хмариш брови,
Що закурилися діброви,
Що сонця з-поза хмар не видно.
Гей, брате, як тобі не стидно!
Не можеш в дебри йти на лови,
Так тягай ріще із діброви.
А як дараби годі гнати,
То потрудися коло хати.
Роботи всякої чимало,
Лиш не кажи, що все пропало.
Пропав, в кого нема охоти
Ні до життя, ні до роботи,
В кого нема надій на краще —
Ледащому життя ледаще!
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Сльота».