«Шукає око і ніде…»
Шукає око і ніде
Блакиту неба не знайде.
Кругом, немов овець отари,
Товпляться сіро-бурі хмари
На срібних пустирях небес.
Помежи хмари, ніби пес,
Вганяє вітер. Сторожить.
А дощ паде, і ліс шумить.
І тільки чути скрегіт пил,
Крик рубачів і луск сокир,
І дужий, певний помах крил, —
Орел летить на жир.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Сльота».