«Неначе в ранній опалевій млі…»
Неначе в ранній опалевій млі,
Почулись дзвони в рідному селі,
Летіла з вітром звуків завірюха,
А я стояв задуманий і слухав…
Ось перший подих рідної весни,
І перші мрії, перші юні сни,
І перше в серці виплекане слово
Веснівкою розквітлося чудово.
Гагілка перша, перший хоровід,
Розспіваний, розсміяний похід
В минуле наше, а може, в майбутнє,
Щоби здійснилось слово незабутнє
Пісень воскресних…
Наче завірюха,
Летіли звуки, я стояв і слухав,
Як же глибоко в душу западали
Ці скорбні дзвони в рідному селі,
Що гомоніли в опалевій млі.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Поезії 20—40 років.
«Неначе в ранній опалевій млі…» Надруковано в газеті «Краківські вісті» (1942, 5 квітня) уже після смерті поета. Подаємо за цією публікацією.