Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди.
Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою у колі мрій і спогадів. Мов дерево в осіннім листі.