«Анахоретом я живу...»
Анахоретом я живу
На березі морському.
Молюсь на квіти і траву,
Радію штилю й шторму.
Гримить прибій, цвіте блакить,
Змивають хвилі втому.
І непомітно час летить
За сотні миль від дому.
Отак би й жив, як у раю,
Де крають синь вітрила,
Якби іще у цім краю
Була ти поряд, мила.
Дивлюсь на море голубе —
Не замінить йому тебе.