В зеленім лісі дерево одне, —
Чого воно найпершим пожовтіло?
Росло як всі, до сонця лебеділо,
Тепер стоїть задумливе, сумне.
Та чи сумне? А хто його збагне!
У щасті теж, як в полум’ї, згоряють.
Мовчать дерева, мов не помічають
Поміж собою дерево одне.