«Верхів'я дерев досягає вікна...»

Верхів’я дерев досягає вікна,
І гуркіт машин долинає в кімнату,
І лунко виспівує птаха одна,
І треба тій птасі немало таланту,
Аби, пересиливши гомін і грім
І не розгубившись у гулі та дзвоні,
Утішити лагідним співом своїм
Усе, що зросло на залізі й бетоні.