«Вечір, ніч, безмовне поле...»

Вечір, ніч, безмовне поле,
Профіль жінки у вікні.
Підіймається, мов полум’я,
Повен місяць вдалині.

А під тим розлогим місяцем
По дорозі фронтовій
Батько мій вертає з вічності,
Вигравши у смерті бій.