Дорости до пісні матерів, Що любов, красу свою і вроду Віддають майбутньому народу, Народивши дочок і синів.
І, проживши стільки літ і днів, Скільки доля відвела на світі, Не постати в бронзі чи граніті — Залишитись в пісні матерів.