«Доцвіли й осипалися квіти...»
Доцвіли й осипалися квіти
В кришталевій вазі на столі.
А в саду, дрібніші і малі,
Сестри їхні залишались жити.
Вітер їх задумливо гойдав,
І росою пелюстки іскрились…
Разом розцвітали й народились,
Але ніж — найкращі вибирав.