Луків Микола - «За городами став у густім комиші...»
Українська література / Луків Микола / Вірші / «За городами став у густім комиші...»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«За городами став у густім комиші...»

PDFДрукe-mail

За городами став у густім комиші,
Серед яблунь і вишень біліє хатина.
Все знайоме і рідне до болю в душі:
І криниця в саду, і червона калина.

Ту калину давно посадили батьки
І криницю в саду по собі залишили.
На старім кладовищі осінні листки
Сумно ронять дерева на їхні могили.

А від ставу дівчатко біжить по межі,
І стоїть на порозі усміхнена мати.
У хатину вселилися люди чужі,
Я подався у світ щастя-долі шукати.

Ні, немає за що докоряти судьбі,
Є у мене і дім, і сини, і дружина.
Але гляну у вікна оці голубі —
І підступить до серця вина безневинна.

От немовби трудами наповнені дні,
От здається, що маю омріяне щастя,
Але отчі краї іще сняться мені,
А онукам вони, певне, вже не присняться.

Через те мені сад цей такий дорогий,
І криниця, і став, і білява хатина,
І пронизливо-щемна, як докір гіркий,
На осінньому вітрі червона калина.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.