«Ніде нікого. Тиша золота...»

Ніде нікого. Тиша золота.
Осіннє поле спорожніле й голе.
Недавно тут гойдалися жита,
Тепер стерня лелеці ноги коле.

Холодний день. Обвітрена блакить.
Тривожна даль лелеченьку чекає.
Сьогодні він у вирій полетить,
А чи повернеться — незнає.

Уже старий. Поменшало снаги.
Злітає птах. Прощальне робить коло.
Ніде нікого. Тиша навкруги.
В осіннім полі порожньо і голо.