Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка.
Земля замислена і строга, І небеса — як бірюза. І зірка впала, наче в Бога Скотилась по щоці сльоза.