«От і маю куточок раю...»

От і маю куточок раю:
Ліс, та річка, та зелен луг.
Тиша й спокій до виднокраю,
І нікого ніде навкруг.

Хмиз у вогнище підкидаю,
Дим гірчить, і снується дим.
Що є щастя? Хіба я знаю!
Але нині я повний ним.

Зором сяйво небес вбираю,
Ніжить душу пташиний спів.
Натомився і спочиваю
Серед сосен та між дубів.

Жовтим квітом вогонь горить,
І свобода, мов хміль, п’янить.