«Пройду лугами до ріки...»
Пройду лугами до ріки,
У лісі поблукаю:
Пташки, дерева і квітки —
Земна подоба раю.
Вернуся потім до людей.
У вир життя порину:
Лавина справ, борня ідей,
Нема душі спочину.
Проблеми вічні навкруги,
Їм ні кінця ні краю.
І знову хочеться в луги,
До річки і до гаю.