«Тінь вечірньої птиці...»
Тінь вечірньої птиці
На екрані вікна.
Панорама столиці,
Голуба далина.
Вийде місяць впідповні,
Одіб’ється у склі
На трамвайнім вагоні,
Що зникає в імлі.
І засяє на лицях
Романтична печаль.
Переливами Ліста
Обізветься рояль.
Де я, що це зі мною?
Вітер. Хмари. Вогні.
Грають тут, за стіною,
А звучить у мені.
Даль цвіте гіацинтом
На безмовній межі.
І простори розмито
На хиткі вітражі.
І стоїть таїною
Волошкова пітьма.
І між світом і мною
Ані грані нема.