«Як тішить очі перший сніг...»

Як тішить очі перший сніг,
Безжурний, лагідний, мов сміх
Дівчати перед шлюбом, —
І як його ми любим!

Та як ненавидим, коли
Струмки весняні відгули,
І враз — мороз, і, як на гріх,
Посеред квітня раптом — сніг.

А він такий же чистий,
Незаймано-врочистий,
І ніжний, і атласний,
І лиш одне — невчасний.

---