Англійська епітафія

Зупинись, помолись, перехожий, за мене,
На землі я прожив небагато-немало:
Мав і ковти із срібла, і злото червоне,
І дівча нерозумне мене цілувало.

Ні життя не збагнув, ні природи людської,
І, коли корабель наш розбився у морі,
Врятував мене друг із безодні морської, —
Він же згодом убив у нікчемному спорі.