Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив — не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. І нагадує цвіт його білий Образ матері, рідний і милий, І такі почуття навіває, Що для них, певне й назви немає.