Я сльозу зронив би під сурдинку, Та на людях грішно сумувати. Йшли до комунізму, йдем до ринку, Але чим поету торгувати?
Муза в разі кращому готова У кишені дулю показати. Ніби є у нас свобода слова, Та, здається, нічого сказати.