Ніч

Друк

Од гілки часу відірвалась зірка
Та й покотилась… Я дивлюсь у небо.
Яка маленька ти без мене, Земле,
Зі мною ти — планета неосяжна.

Я бачу: ген супутник пролітає,
Я знаю: десь на Місяці — людина…
Які могутні ми з тобою, Земле,
Які єдині!