Од гілки часу відірвалась зірка Та й покотилась… Я дивлюсь у небо. Яка маленька ти без мене, Земле, Зі мною ти — планета неосяжна.
Я бачу: ген супутник пролітає, Я знаю: десь на Місяці — людина… Які могутні ми з тобою, Земле, Які єдині!