На німецькій дільниці міжнародного газопроводу
На вулиці, зруйнованій дотла
При відступі фашистського заброди,
Будинок зводять із бетону й скла
Німецькі хлопці у містечку Броди.
У них робота, графіки, і план,
І газотраса, і оця будова.
До хлопців зрідка ходить дід Іван,
Стоїть, мовчить, не вимовить ні слова.
Пручає вітер пасмо сивини,
На скронях пружно проступають жили.
Були й у діда до війни сини,
А де вони? Не бачив і могили.
А час летить. І все міняє час…
В устах старого жевріє цигарка.
Бадьоро Курта окликає Ганс,
Скрегоче кран, тріщить електрозварка.
Будують хлопці. Чесно. На віки.
Старий до них претензії не має.
І тільки пам’ять плутає думки,
І тільки біль з літами не минає.