На ріці
Верба, задивлена у воду,
Милується на власну вроду.
І лілеї срібляста квітка
На синім плесі — як лебідка.
І м’яко стеляться луги,
І м’ятно пахнуть береги.
І цвіркуни сюрчать в траві,
І всі проблеми світові
Забути хочеться на мить
І слухать, як бджола дзумить,
Як жайвір виграє в блакиті,
Й радіти, що на білім світі
Ще збереглись такі місця,
Як ця долина й річка ця.