На ріці

Верба, задивлена у воду,
Милується на власну вроду.

І лілеї срібляста квітка
На синім плесі — як лебідка.

І м’яко стеляться луги,
І м’ятно пахнуть береги.

І цвіркуни сюрчать в траві,
І всі проблеми світові

Забути хочеться на мить
І слухать, як бджола дзумить,

Як жайвір виграє в блакиті,
Й радіти, що на білім світі

Ще збереглись такі місця,
Як ця долина й річка ця.

---