Незабудки

Квіти ці, прості і непримітні,
Світяться, як світлячки блакитні.

Я люблю їх і просив би, мила,
Як умру, щоб ти їх посадила

На моїй могилі. Хай вони
Зацвітають кожної весни.

Хай квітують, радісні й сумні,
Наче тиха пам’ять по мені.

---