Луків Микола - Сільська родина
Українська література / Луків Микола / Вірші / Сільська родина
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Сільська родина

PDFДрукe-mail

Води наносять, нарубають дров,
Запорають в хліві і на городі.
Утомлені, присядуть у господі:
Не вгледіли, коли і день пройшов.

Так і живуть: робота, діти, дім.
У гості ходять, але то — на свято.
І хліб, і сіль, і честь шанують свято,
І як святиня — рідне слово їм.

Усе по колу: оранка, сівба,
Турботи від врожаю до врожаю.
Земля батьків од краю і до краю —
Опора їхня, віра і судьба.

На ній звікують, в неї перейдуть.
І можна, певне, цілий світ змінити,
Але незмінна хліборобська суть:
Допоки сущі — будуть хліб творити.

І перейде у спадок їх любов,
І рід не буде знати переводу,
І якось раз повернуться в господу,
Оглянуться, аж цілий вік пройшов.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.