Луків Микола - Сестра приїхала
Українська література / Луків Микола / Вірші / Сестра приїхала
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Сестра приїхала

PDFДрукe-mail

Та сідай, припрошую, сідай,
Скільки я не бачився з тобою!
Як там нині під горою гай?
А луги та верби над водою?

Як сусіди? Чи пройшли дощі?
Що кому принісу у дім лелека?
Так у мене гарно на душі,
Так на серці лагідно і легко.

Прогощайся. Знаю. Завинив.
Рідко в гості приїжджаю, сестро.
Час такий: робота, дім, сини…
Не встигаю. Ти пробач. Не сердься.

День за днем, за роком рік летить.
Я це місто полюбив поволі,
Але в снах і досі ще шумить
Стигле жито на вітрах у полі.

Тож розказуй, що там на селі…
Яблуні давно одквіткували,
А тепер буяють картоплі
І хліба вже половіти стали.

От і добре. Ще якби дощі,
Щоб повніше наливався колос…
Говори, я слухаю твій голос, —
Свято в мене, сестро, на душі.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.