«Був монастир, а в нім черці...»

Був монастир, а в нім черці  —
відлюдки тихі, богомільні
і в’язні віри добровільні,
що в божому жили страсі
і словом правди та хрестом

боролися колись з гріхом.
Тепер вже тих черців нема,
свічки не сяють в їх святині,  —
там сірий пил і сіра тьма
покрила стіни всі і скрині.

А в скринях порох, динаміт,
арматні кулі і патрони
лежать для миру оборони…
Сим знаменем здобудеш світ,
а не хрестом на хоругві

і проповіддю о любві!
Дивись: на храмі громозвід,
де перше хрест був на дасі.
Так треба, щоб огненна сила
другої в скринях не спалила

і щоб бутний¹ був у страсі!…
Дивись: отся душа нещира
апостолом зоветься мира,
пильнує вічно магазину,
щоб ти спокійну мав годину,
трясеться над твоїм спокоєм
і мир здобуде хоч  — розбоєм!

1891

¹Бутний  — зусхвалий.