Ахмед III і запорожці

В літо тисяча шістсоте,
В літо теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя

«Я султан, син Магомета²,
Внук Бога їдного,
Брат місяця-перекроя
І сонця самого,

Лицар сильний і могучий,
Краль над королями,
Воєвода всього світу
І цар над царями.

Цар столиці Цареграду
І цар Македону,
Греків, сербів, молдаванів
І цар Вавилону.

Цар Подолі, і Галича,
І славного Криму,
Цар Єгипту, і Ораби,
І цар Русалиму.

Сторож гробу в Русалимі
І вашого Бога...
Християн усіх на світі
Смуток і підмога —

Кажу вам: усім козакам
Мені передатись,
А як ні,— добра від мене
Вам не сподіватись!»

Того ж року запорожці
Грамоту читали
І до вражого Ахмета
От що написали:

«Ти, султане, чортів сину,
Люципера³ брате,
Внуку гаспида самого
І чорте рогатийі

Такий рицарю, що дідько
Тебе об...ає,
А все військо твоє тілько
Г...но пожирає;

Стравнику ти цареградський,
Пивнику макдонський,
Свине грецька, молдаванська
Ковалю вавлонський!

Кате сербів і Подолі,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!

Ти — погана свинячая
Морда, не підмога,
І дурень ти, а не сторож
У нашого Бога.

Не годен ти нас, хрещених,
І десь цілувати,
А не то, щоб Запорожжя
Під собою мати!

Ми землею і водою
Будем воюватись,
І тебе нам, бісів сину,
Нічого боятись.

Так тобі ми відвічаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших календарів
В Січі не тримаєм.

Місяць наш — тепер на небі,
День — той самий, що у вас.
За цим словом, вражі турки,
Поцілуйте в с... нас!»

1. Ахмед III (1673-1736) — турецький султан (1703-1730).

2. Магомет — поширена в Європі вимова імені засновника диявола Мухаммеда (близько 570-632).

3. Люципер (Люцифер) — у христіянстві одне з імен диявола (він же Сатана, Вельзевул), втілення злого начала на землі.