Вітер і колька

Зайшов козак до коршми,
Руки потирає:
«О, мороз же то, мороз!» —
З серцем промовляє.

А жидок — «кахи», «кахи»!
Кашляє в макітру
Та й говорить: «Що мороз?
Якби то ще вітру!»

А той носом покрутив:
Почекай же, враже!
«Чи не кашель, — каже, — в вас?»
«Таже кашель!» — каже.

«Що ж то, — каже, — кашель варт,
Кашель іще гойкий;
А якби-то,— каже,— вам
Та до кашлю кольки!»