Серце рветься…
Лягає сум і серце б’ється,
Згадаю як літа старі.
Пусти — і зразу понесеться,
Куди — не знаю, а мерщій
В глибоке небо серце рветься,
В широкий молиться простір.
10. XI. 1910. Київ
З книги «Prelude».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.