Вона

Вона мене оболесила, вона мене занадсонила —
Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин!
Ах, невже вона навіки серце моє розореолила!
Ах, невже, невже тут мені кінець і загин!

21. X. 1916. Владивосток

Вона. Маються на увазі елегійні, ліричні мотиви українських поетів О. Олеся (1878—1944) і російського поета С. Надсона (1862—1887).

З книги «П’єро кохає».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.