Семенко Михайль - Дурненький зайчик
Українська література / Семенко Михайль / Вірші / Дурненький зайчик
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Дурненький зайчик

PDFДрукe-mail

Все село в білій куряві, куряві сніговій.
Хто вийти погулять наважиться?
У вікно гляну — мете, лютує буровій,
Білий сад скаржиться.

Скаржиться і скрипить білий сад.
Мерзне біля пня дурненький зайчик.
Ой, як зимно, зимно поміж хат!
В сінях жалібно собака скавче.

Скавучить, скавучить, хвостом замеле,
На груди кинеться, як вийдеш у сіни.
Не віриться, що село завмерло.
Весело ждати зміни.


З циклу «Селянськи сатурналії».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.