Поет («Я жду, коли надійде хвиля…»)

Я жду, коли надійде хвиля
І мою душу нідхватить бурун.
Я не люблю, коли поруч — мила,
А під моїми ногами — грунт.

Моє серце прагне неіснуючих квітів.
Моє серце квітне у болях шукань.
Я не сам, я не сам на світі —
Моя буря у фарбах світань.

Я любуюсь безсюжетністю бурі,
Сила — мій динамічний сюжет.
Мій світ — в тонкій мініатюрі,
Я — беззразковості поет.

Поет («Я жду, коли надійде хвиля&hellip;»)