Кафе
Скільки облич електричним сіянням
оплямлених
Скільки відблисків в зеркалах.
Скільки рисок і виразів гостро випнутих
або зламлених
І де ж міститься безпретензійний жах?
І хто зрозуміє красу
незграйного людського гомону
І хто зупинить свій зір на маленькій детальці?
Легко грається промінь на склі.
Соломинка встромлена.
Тонкі — блідої панни —
окреслені слоннокістно пальці.
1. VI. 1918. Київ
З книги «BLOC-NOTES».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.