Шевченко Тарас - «Росли укупочці, зросли...»
Українська література / Шевченко Тарас / Вірші / «Росли укупочці, зросли...»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Росли укупочці, зросли...»

PDFДрукe-mail

Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!

Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.

Коментарі 

 
# Таня Ж. 10.03.2011 19:27
Вірш «Росли укупочці, зросли...» змальовує ідилічну картину любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом «тяжку дорогу» й не розгубити свого кохання.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитувати
 

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.