Щоголев Яків - Лялька
Українська література / Щоголев Яків / Вірші / Лялька
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лялька

PDFДрукe-mail

Щира і мила, сама з тію лялькою схожа,
Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа!
Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш,
В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш.
Вдінеш їй в уші сережки, обуеш їй ніжки,
То їй головку піднімеш, то схилюєш трішки!
Стиснеш до лонь своїх щиро, і щиро милуєш,
І в оченята, і в губки рожеві цілуєш;
Граться ж обридне тобі, — так іграшок нікчемний
Схопиш за ніжку та й кинеш у закуток темний.
Я прозираю, дитино, далеко, і дуже
Жаль мені й ляльки, і няньки, маленький мій друже!
Ти і не бачиш, як роки за роками плинуть…
Щирому серцю на світі недовго загинуть!
З ляльки малої ти станеш огрядна дівчина;
Зачервоніє твій вид молодий, як калина;
Очі, мов сонце на сході, огнем загоряться…
Люди захочуть з тобою, як з лялькою, граться:
Світу по правді й завчасу тобі не покажуть;
Дум, що почнуть полошити тебе, не розважуть;
В любляче серце твоє заглядати не будуть,
Сил, що даремно дрімають в душі, не розбудять;
Леститись стануть і стануть до ніг твоїх линуть,
Щоб, як обридне, у закуток ляльку закинуть!..

1886



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.