Українська література / Стефанович Олекса / Вірші / Ехо
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Ехо

PDFДрукe-mail

З «Античних мотивів»

Сирінґа в ній і флейта і китара,
І рокіт лір і співів перегук,
І клич в лісах, і дзвоники між лук,
В які дзвенить розсипана отара.

Ані одній з подру´г вона не пара:
Навік, дзвінка, розтаяла у згук,
Щоб не влучив у серце золот-лук,
Щоб утекти від ярого владара.

Даремним зов: «де ділася ти, де?» —
Лише луна гуща´вами іде, —
Ніде її, жаданої, немає.

І тільки в сні тривожливо-чуткім
його рука тремтяче обіймає
Прозорий стан, нетомлений ніким.

Прага, 1930



Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.