Стефанович Олекса - День гніву
Українська література / Стефанович Олекса / Вірші / День гніву
В базі 4533 віршів 567 авторів.

День гніву

PDFДрукe-mail

(Апокаліпса, VI, 7—17)

Учетверте — громо́ве ущерть:
«Підійди!» —
І ось комонь блідий,
А на комоні — смерть.
За комонником — ад.
На чвертину землі —
Меч і звірі і глад
І пошесті злі.
Скинув п’яту печать.
Під престолом — о, скільки ж їх тут! —
Душі вбитих кричать,
Гудуть:
«Коли ж буде суд?!»
І дано́ їм усім
Біле одіння носить,
І сказано їм:
«Ще не досить».
Шоста печатка — до ніг.
Затряслась земля до основ.
Сонце — як чорний міх,
Місяць — мов кров.
Зорі ринули вниз.
Вітер зірвав їх і зніс,
Як із фігових віт
Неспілий ще плід.
Небо звилось, як сувій —
І не бисть.
Всі гори і всі острови
Рушили з місць.
А люди — з укрить —
Узивати, молить:
«Повпадайте ви, гори, на нас,
Приховайте ви нас!
Бо настав день зо днів,
Бо жахлив його лик,
Бо велик, ой велик
Його гнів!»

Прага, 1942



Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «Кінцесвітнє».

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.