«Над світом кличе чорний Див…»
Над світом кличе чорний Див…
Із верходревного у лісі
На світового він розрісся
І велетенський віщий зів
У людську темряву розкрив.
Над світом — клекоти погроз,
Над споночілим — крила Дива.
…Лиш Той, кого зродила Діва,
Зі згубних вирятує гроз, —
Лиш Той, ім’я чиє — Христос!
Коли ж між нами Він возста,
Коли свою ми душу двигнем?
Коли воскреслого воздвигнем,
А не нахрестного Христа?
Коли здійме́м Його з хреста?!
Міттенвальд, 1949
Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «Кінцесвітнє».