Сварник Іван - Соловей і одуд
Українська література / Сварник Іван / Вірші / Соловей і одуд
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Соловей і одуд

PDFДрукe-mail

В гайочку при долині
Побачив Одуд
Соловейка на калині:
— Чого такий пісний,
Співаче голосний?
Охрип, а чи ангіна,
Чи у житті погана переміна?
— Ну, що сказать тобі?
Із жалю серце ниє, далебі,
Лиха, жорстока сила,
Немов косою, гай он покосила,
З корінням геть дерев повивертало,
А скільки гнізд не стало!..
— Звичайно, зле,
Але
Чого б за інших так мені боліло?
Твоє — вціліло!
Дивак,
Усе тобі не так.
Мені б твоєї слави половину —
Співав би я від щастя без упину
На всі лади.
Чужа біда, як кажуть, — півбіди!

* * *

Скидаю шапку я перед співцем,
Що не живе лиш повним гаманцем,
А журиться, і плаче, і стражда,
Коли діткне його чужа біда.

1969


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.